У дослідженні розглядається зростаюча роль мінералів у глобальній економіці, зокрема, в контексті переходу до низьковуглецевих технологій.
Окрему увагу приділено потенціалу України як постачальника таких мінералів, з огляду на наявні ресурси — титан, літій, графіт, рідкісноземельні елементи.
У роботі також подається огляд концепції “місцевого компоненту” – політики, що сприяє залученню національних ресурсів до реалізації інвестиційних проєктів. Дослідження оцінює можливості країни у захопленні як “верхньої”, так і “нижньої” частини ланцюгів вартості, з урахуванням наявного промислового та інженерного потенціалу.